Завжди вважалося, що народженню кондиціонування повітря відповідає початок нашого століття, і мало кому відомо, що сам термін «кондиціонування повітря» вперше був використаний в 1815 р французом Жаном Фрідеріком де Чабанесом, який отримав в тому ж році британський патент на методи регулювання температури і підтримки умов повітряного середовища в приміщеннях різного призначення. Аж до останнього часу цей термін містив в собі уявлення тільки про ті процеси, які здійснюються при безпосередній обробці повітря, і параметрах повітряного середовища в приміщеннях (температурі, вологості, рухливості). На нашу думку, під кондиціонуванням слід розуміти приготування повітря необхідної якості (по температурі, вологості, чистоти, газовому і іонного складу), подачу його в обслуговувані приміщення або їх частину і автоматична підтримка комплексу заданих параметрів повітряного середовища з необхідним ступенем точності.

Сплит система кондиционирования по найкращій ціні на сайті http://triatek.com.ua.

Серед вітчизняних фахівців немає єдиної думки щодо областей застосування кондиціонування повітря: одні з них вважають останні різновидом вентиляційної техніки з притаманними їй методами і засобами забезпечення необхідних параметрів повітря в приміщеннях (див. Вікіпедія, т. IY, І.Ф.Лівчак), інші — навпаки, розглядають кондиціонування повітря як самостійну галузь техніки зі своєю власною логікою розвитку і специфічними способами підтримання нормованих параметрів повітряного середовища (див. Вікіпедія, т. XIII, Е.Е.Карпіс).

Нам видається, що другий підхід більш доцільний, хоча рішення більшості проблем кондиціонування повітря можливо тільки на базі комплексного підходу до мікроклімату, формування якого визначається багатьма факторами. Системи кондиціонування повітря виконують при цьому функцію найбільш активного засобу забезпечення необхідних значень як окремих параметрів повітряного середовища, так і їх комплексів і, слід визнати, найбільш сучасного і надійного, якщо мати на увазі обов’язковість автоматизації режимів роботи установок кондиціонування.

У Західній Європі і, особливо, в США кондиціювання повітря починало свій розвиток з технологічних систем. Перші такі системи з’являються на текстильних і виробництва паперу фабриках (1906, В.Керьер). У тому ж році була запропонована отримала згодом широке поширення зрошувальна камера для обробки повітря. Хоча, справедливості заради, необхідно відзначити, що поверхневі теплообмінники рекуперативного типу стали застосовуватися на два десятиліття раніше. І вже в 20-х роках нашого століття набули широкого поширення комфортні системи громадських будівель (не завжди при цьому престижних). Прикладом таких непрестижних будівель можуть служити кінотеатри.

Системи кондиціонування повітря (ВКВ), подібні сучасним, розробляються в промислово розвинених країнах, починаючи з 1930-х років. На сьогоднішній день на Заході і в Японії кондиціонування повітря являє собою досить престижну, оснащену самою передовою технікою та технологією галузь господарства. Досить зазначити, що на сьогодні світовий обсяг продукції кондиціонування повітря становить близько 70 млрд. Доларів. Тільки внесок Японії оцінюється в 17-20 млрд. Доларів. Безумовним лідером в техніці кондиціонування повітря є США. Тільки побутових одночасно функціонуючих кондиціонерів там налічується близько 130 млн. Шт.

У Росії перші досить примітивні установки регулювання параметрів повітря в приміщеннях стали використовуватися з кінця минулого — початку нинішнього століття. Однією з перших систем регулювання вологості, наприклад, було оснащено будинок архіву Державної Ради. У 1912 р в приміщенні Нового Ермітажу була змонтована установка зволоження повітря на основі використання зрошувальної камери. Можна назвати й інші приклади вдалих рішень в частині регулювання параметрів мікроклімату. Але не вони, на жаль, визначали напрям і рівень розвитку кондиціонування повітря в Росії, а її, вже на той час, технічна відсталість.

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Please enter your comment!
Please enter your name here