Затримання Дурова: відповідальність за співучасть у злочинах чи наступ на свободу слова

У Франції розглядається справа, яка, ймовірно, стане прецедентом у визначенні відповідальності платформ за розміщений контент.

Затримання засновника Telegram Павла Дурова 24 серпня спричинило різноманітні реакції. Наприклад, Ілон Маск запустив хештег #FreePavel, який підтримали російські офіційні особи, заявляючи про утиски свободи слова в Європі. Проте, Telegram вже давно став майданчиком для наркоторгівців, терористів та інших злочинців. "Детектор медіа" аналізує, в чому полягають звинувачення проти Дурова, чому саме він був затриманий французькими правоохоронцями та чи є це дійсно наступом на свободу слова.

У чому звинувачують Дурова

У понеділок, 26 серпня, паризький прокурор розкрив певні подробиці щодо затримання Дурова. За інформацією, Дуров був затриманий у рамках розслідування, що стосується неназваної особи, яку підозрюють у низці можливих правопорушень. Пізніше стало відомо, які саме злочини розглядає французька прокуратура.

Ось список:

1. Співучасть у розробці й адмініструванні онлайн-платформи, яка дозволяла здійснювати незаконні транзакції у складі організованої групи.

2. Відмова у наданні інформації чи документів, необхідних для проведення розслідувань, на запит правоохоронних органів.

3. Участь у зберіганні зображень порнографічного змісту за участю неповнолітніх.

4. Участь у поширенні матеріалів порнографічного змісту за участю неповнолітніх організованою групою.

5. Участь у придбанні, транспортуванні, зберіганні чи продажу наркотичних засобів.

6. Співучасть у поширенні хакерських програм (обладнання, інструментів, програм або даних для отримання доступу до автоматизованої системи обробки даних або для пошкодження її роботи).

Участь у шахрайських діях, здійснених організованою групою.

8. Формування організованої групи з метою вчинення злочинних дій, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на термін від 5 років.

9. Відмивання доходів, одержаних у результаті діяльності організованої групи.

10. Надання криптографічних послуг задля забезпечення конфіденційності без обов'язкового декларування.

11. Незаконне надання засобів криптографії.

12. Незаконне ввезення криптографічних засобів.

28 серпня слідчий суддя офіційно висунув обвинувачення Дурову за цими статтями та відпустив його під заставу в 5 мільйонів євро і зобов'язання перебувати під наглядом поліції на території Франції. Розслідування триватиме далі. За статтями, за якими обвинувачують Дурова, французьке законодавство передбачає різні терміни, і в деяких випадках вони можуть бути сумовані. Але, якщо узагальнити, то Дурову загрожує до десяти років позбавлення волі та штрафи у сотні тисяч євро.

Усі ці звинувачення не стосуються напряму діяльності цифрової платформи чи не пов'язані з новими європейськими актами DSA та DMA. Це звинувачення з боку французького кримінального законодавства та стосуються вони здебільшого "офлайнових" злочинів.

У Франції зараз ведуть декілька розслідувань, що стосуються адміністрування телеграм-каналів, які поширювали фішингові інструменти та порноконтент з участю неповнолітніх. Чи пов'язаний арешт Дурова із цими справами, наразі невідомо.

Модерація контенту в телеграмі

Французькі правоохоронці часто використовують термін "співучасть" у звинуваченнях проти Дурова, що вказує на недостатню модерацію в Telegram. Це створює можливості для користувачів поширювати небезпечні цифрові інструменти, програми для зламу, дитячу порнографію, а також використовувати платформу для відмивання грошей або збуту наркотиків.

Модерація контенту є невід'ємною частиною функціонування будь-якої соціальної платформи. Цей процес вимагає залучення співробітників, які стикаються з психологічно важкою працею, наприклад, переглядом матеріалів із насильством або читанням дописів, насичених мовою ненависті. Час від часу у медіа з'являються історії про страждання модераторів контенту в компанії Meta, які працюють у складних умовах і часто зазнають вигорання. Зручність поширення фейкової інформації у Telegram та засилля анонімних каналів, разом із майже повною відсутністю модерації контенту, стали одними з найвизначніших характеристик цієї платформи.

Сам Павло Дуров відкрито заявляв, що не вважає за доцільне витрачати кошти на цю справу. У коментарі Financial Times він зазначав, що річна підтримка одного користувача Telegram обходиться йому лише в 70 центів. З огляду на те, що на початку року компанія оголосила про наміри стати публічною і провести IPO, додаткові витрати на модерацію, які могли б знизити доходи компанії і зменшити її інвестиційну привабливість, явно не входили в плани Дурова.

Співпраця з правоохоронцями

Ще одним звинуваченням є відмова від співпраці з правоохоронними органами. Ця позиція Telegram вже давно відома українським спецслужбам. Зазвичай великі технологічні компанії погоджуються на співпрацю зі спецслужбами, що зазначається у їхніх політиках конфіденційності та угодах з користувачами. Такі компанії реагують на запити правоохоронців, особливо якщо вони підтверджені судовими рішеннями. Крім того, вони публікують звіти про запити влади, відомі як звіти про прозорість. Наприклад, Google публікує такі звіти на спеціалізованому сайті, подібні звіти є у Meta та навіть у Twitter (щоправда, до 2021 року).

Apple завжди підходить дуже обачливо до подібних запитів, враховуючи їхню особливу увагу до конфіденційності користувачів. Наприклад, коли спецслужби намагалися зламати iPhone терориста, це вдалося зробити без участі Apple. Однак, цей інцидент призвів до створення ізраїльською компанією Cellebrite спеціального інструменту для зламу захищених пристроїв.

Meta періодично публікує звіти про виявлені ботмережі, які займалися інформаційними операціями впливу, та розповідає про блокування окремих акаунтів. Навіть TikTok -- сервіс, який звинувачують у передачі даних китайській владі та намагаються заблокувати у США -- співпрацює зі спецслужбами та реагує на вимогу влади. До прикладу, компанія не лише виконала вимогу з розміщення інформації користувачів на території США, але й розробила спеціальну систему під назвою Project Texas, мета якої -- відділити дані американців від решти користувачів. Проте навіть це не захистило додаток від претензій з боку американської влади.

Уявна приватність і псевдосвобода слова

Не варто вважати Телеграм абсолютно вільною платформою без жодних обмежень. В умовах використання Телеграму зазначено певні заборони, такі як заборона на публікацію порнографічного контенту або пропаганду насильства, щоправда, лише у публічних каналах. Однак, масова присутність публічних Z-каналів, які закликають до насильства проти українців, підриває ці обмеження. Крім того, поширення відео зі знущаннями над українськими військовими через Телеграм свідчить про невиконання умов користування сервісом.

У телеграмі є заборонений контент. Дослідники виявили, що дитяче порно поширюється у закритих каналах. Та й сліди тих, хто розповсюджує дипфейки, також часом приводить у телеграм. Дитяче порно та навіть відео з проявами насилля -- ще один товар, який є на платформі.

Натомість сама компанія заявляє, що в умовах використання вказано, що впливати на поширення незаконного контенту у закритих приватних чатах вона не може. Це зробило телеграм платформою для продажу персональної інформації, і правоохоронні органи мають обмежені можливості для втручання.

Технологічний експерт, автор розсилки Platformer, цитує Браяна Фішмана, колишнього керівника антитерористичного відділу Meta, який пояснив: "Telegram -- це інший рівень. Він десятиліттями був ключовим центром для ІДІЛ. Він допускає публікацію сексуального насильства. Він ігнорував розумну участь [правоохоронних органів] протягом років. Це не "полегшена" модерація вмісту; це зовсім інший підхід".

Персональна відповідальність

У офіційній заяві Telegram зазначено, що платформа не несе відповідальності за події та зловживання, які відбуваються на ній. Можливо, таким чином команда проєкту намагалася зробити відсилку до розділу 230 американського закону про пристойність у комунікаціях, відповідно до якого платформи звільнені від відповідальності за контент, створений користувачами. Відповідальність за цей контент покладається виключно на самих користувачів.

Але, по-перше, це норма американського, а не європейського, наприклад, права. По-друге, у 2018 році до розділу внесли зміну через закон під загальною назвою FOSTA-SESTA. Цей закон спрямований на запобігання торгівлі людьми з метою сексуальної експлуатації, зокрема через інтернет, і захист жертв подібної торгівлі. І тепер інтернет-платформи можна переслідувати за законом за користувацький контент, пов'язаний із торгівлею людьми з метою сексуальної експлуатації.

Крім того, платформи несуть відповідальність за невидалення контенту, яке порушує авторське право.

В Європі від онлайн-платформ очікують ще більших зусиль. Відповідно до положень Digital Services Act (DSA), основного нормативного акту, який регулює діяльність платформ у ЄС, онлайн-сервіси та платформи повинні створювати безпечне онлайн-середовище. Це включає активну боротьбу з незаконним контентом, таким як дитяча порнографія, а також з мовою ненависті та дезінформацією, сприяючи захисту користувачів. Крім того, постачальники онлайн-послуг, що працюють у межах ЄС, зобов'язані забезпечити прозорість і зрозумілість своїх політик, зокрема тих, що стосуються модерації контенту. DSA також містить окремі вимоги для дуже великих платформ, які мають понад 45 мільйонів користувачів.

Згідно з останніми повідомленнями, Телеграм поки не відповідає критеріям дуже великої платформи, але наближається до цього статусу. У лютому 2024 року платформа заявила про наявність 41 мільйона користувачів. У серпні 2024 Телеграм мав надати оновлені дані, але відмовився це зробити, зазначивши, що кількість користувачів месенджера в Європі значно менша.

Влада Євросоюзу вважає, що Telegram міг занижувати кількість користувачів свого месенджера в ЄС, щоб не дотримуватися норм для великих платформ. І, як повідомляє Financial Times, проводить із цього приводу власне розслідування. Адже ненадання інформації про кількість користувачів уже є порушенням DSA.

Проте в цілому, ставлення Телеграму до фейків та ідеї модерації контенту, яке часто виглядає як зневажливе, вже давно викликає занепокоєння у ЄС.

В Акті про цифрові послуги йдеться, що платформи повинні забезпечити можливість користувачам подавати скарги на контент. Робити це вони мають або напряму, або через довірених помічників -- людей чи організації, які можуть допомагати платформі у реакції на скарги. Час реакції на скарги повинен складати до 6 місяців, але повідомлення від довірених осіб повинні мати найвищий пріоритет та оброблятися негайно. Цього всього в телеграмі немає.

В Акті також прописані реакції на скарги на незаконний контент. Платформа може видалити такий контент, обмежити його видимість, повністю чи частково або, на вибір, призупинити чи припинити дію акаунту людини, що розмістила такий контент. Ще один варіант покарання -- призупинення або повне припинення монетизації контенту або можливостей монетизації для користувача.

Як вже зазначалося, навіть за відсутності обов'язку нести відповідальність за користувацький контент, платформи активно співпрацюють із правоохоронними органами та реагують на їхні запити. Ідеали безмежної спільноти не можуть функціонувати у реальності, де існують такі проблеми, як дитяча порнографія, наркоторгівля та відмивання грошей. Очевидно, що така ситуація вседозволеності не могла тривати довго.

Дурова звинувачують у відмові співпрацювати з правоохоронними органами та не реагувати на їхні запити. Однак існують сумніви щодо того, чи так само зневажливо Дуров і його команда ставилися до запитів російських спецслужб. Журналістські розслідування припускають, що з ФСБ у Telegram могли бути зовсім інші взаємини.

Знаходячись під юрисдикцією ОАЕ, Телеграм часто ігнорував численні європейські закони, зокрема вимоги щодо відкриття представництв у тих країнах, де він функціонує, і робив це протягом довгого періоду. Додатково, відсутність прозорості в структурі власності Телеграму та брак публічних осіб, пов'язаних із сервісом, змусили французьку прокуратуру вдатися до арешту одного з небагатьох відомих представників компанії.

Кейсі Ньютон цитує Дафну Келлер, провідну експертку з юридичної відповідальності платформ у Стенфордському центрі кіберполітики, яка зауважила, що існують прецеденти судового переслідування власників платформ за їхню злочинну діяльність: "Зазвичай я належу до тих, хто обурюється наслідками порушень свободи слова, коли законодавці перевищують свої повноваження у регулюванні платформ, -- написала Келлер на LinkedIn. -- Можливо, це також може стати подібним випадком у майбутньому. Проте наразі я так не вважаю".

Цей бекграунд Дурова та його платформи не завадив зібрати навколо нього таких захисників, як Ілон Маск з його кампейном #FreePavel, російських так званих "опозиціонерів" і навіть деяких представників влади. Маск, відомий поширенням фейків, підтримує Дурова, а росіяни гордяться своїм технопідприємцем, незважаючи на те, що його платформа стала притулком для злочинців і наркоторговців. Російська влада також намагалася закрити Telegram.

Шовковий шлях 2.0

Арешт Павла Дурова нагадав історію онлайн-магазину Silk Road, створеного за прикладом Amazon, але для торгівлі наркотиками. Ще й тому, що звинувачення, висунуті засновнику сервісу Россу Уільяму Ульбріхту, почасти перегукуються з тим, у чому звинувачують Дурова -- за наркоторгівлю, відмивання грошей і хакерську діяльність цей технологічний підприємець був визнаний винним та отримав два довічних терміни.

Історія з Павлом Дуровим має свої особливості — його прихильники можуть стверджувати, що Павло створив платформу, яка втілює в собі ідеал свободи слова в інтернеті. На відміну від строго модерованих платформ, таких як Meta, Telegram дозволяє майже все.

Не можна виключати, що арешт Дурова може негативно вплинути на свободу слова. Кейсі Ньютон вважає, що цей випадок може спонукати уряди по всьому світу переслідувати керівників платформ за відмову передавати дані користувачів. Це особливо стосується країн, які регулярно порушують права та свободи, таких як Росія. Водночас експерт визнає, що через поведінку Дурова юридичне втручання в діяльність Telegram було неминучим.

Залишається лише спостерігати, як ці переслідування втіляться у майбутньому. І саме тоді стане ясно, хто вийде переможцем у цьому складному протистоянні — держави, які прагнуть посилити контроль над платформами, чи платформи, що відстоюють своє право "лише забезпечувати простір для обміну інформацією користувачів".

Надія Баловсяк, доцентка Школи журналістики та комунікацій УКУ, кандидатка педагогічних наук, журналістка. Займається дослідженнями інтернету, соцмереж, інформаційних технологій і гібридних загроз