Балтійська технологічна нація: Як Естонія здобула статус європейського ІТ-флагмана

Стійкі асоціації із висловами "технологічні стартапи" та "мільйонні інвестиції" зазвичай пов'язуються зі США, Великою Британією чи Південною Кореєю. Однак лише за кілька сотень кілометрів на північ від України знаходиться країна, яку можна без сумніву вважати одним із провідних технологічних осередків світу.

У часи радянської окупації естонців стереотипно вважали повільними. Радянське керівництво культивувало цей образ через гумор, зокрема через непристойні анекдоти. Серед українців відлуння цього наративу можна почути й зараз.

Проте усталений стереотип не відповідає дійсності. Ще за радянських часів Естонія володіла значним інтелектуальним капіталом і високими стандартами праці, що заклало фундамент для її подальших досягнень. За тридцять років незалежності країна змогла відновити свою економіку та стати передовим лідером цифрових технологій у Європейському Союзі.

Країна з населенням втричі меншим, ніж у Києві, побудувала стартап-екосистему, яка залучила 36,3 мільярда євро. В Естонії діє понад 1 400 стартапів, що ставить її на перше місце серед інноваційних хабів Центральної та Східної Європи (ЦСЄ). До того ж, ця держава має найбільшу концентрацію компаній-єдинорогів у регіоні ЦСЄ.

Країна з одним із найкращих показників освіти, зрозумілою податковою системою та майже повністю цифровізованою взаємодією стала однією з найперспективніших у технологічній сфері. Приклад Естонії демонструє, що навіть невелика держава без значних природних ресурсів здатна стати лідером у глобальних технологічних змаганнях. Достатньо лише створити сприятливі умови для розвитку інновацій.

Після того, як Естонія здобула незалежність, вона, як і інші суверенні держави, зіткнулася з необхідністю подолати економічні труднощі, успадковані від СРСР. Розуміючи, що невелика держава на узбережжі Балтійського моря має обмежені шанси змагатися з західними країнами у важкій промисловості та сільському господарстві, тодішній уряд вирішив зосередитися на розвитку інформаційних технологій.

Світова ІТ-індустрія тільки зароджувалася і впевненості в її успіху в середині 1990-х років не було. Однак у Таллінні вже тоді були переконані, що інформаційні технології матимуть важливе значення для вирішення викликів, що постали перед суспільством. Як наслідок, уряд щорічно виділяв 1% ВВП на розвиток цієї сфери.

У 1996 році в Естонії було запущено державну ініціативу під назвою "Стрибок тигра". Програма включала три основні компоненти: придбання комп'ютерів для шкіл та їх підключення до інтернету, базове навчання вчителів, а також створення електронних курсів естонською мовою.

Проєкт мав на меті модернізацію ІТ-інфраструктури, досягнення рівня передових країн та надання пріоритету вивченню основ комп'ютерної грамотності в освітніх закладах.

До 2001 року всі естонські школи забезпечили комп'ютерами з підключенням до інтернету, а перші 4 тис учителів пройшли базові курси комп'ютерної підготовки.

Рішення уряду зосередитися на технологічному розвитку в освіті має коріння в радянському минулому, коли вища освіта орієнтувалася на математику та природничі науки. Співзасновник таксі-сервісу Bolt Маркус Вілліг зазначає, що держава прагнула використати ці знання для стимулювання підприємницької діяльності.

Згодом програма розширилася, охопивши студентів та їх викладачів. У 2012 році "Стрибок тигра" отримав новий напрямок ProgeTiger, спрямований на розвиток навичок робототехніки та програмування серед молоді. Ця ініціатива була розрахована на вихованців дитсадків, старшокласників та учнів технічних училищ.

У дошкільних закладах діти знайомляться з основами кодування через ігрові заняття з роботами та програмами. У початковій школі вони вивчають програми для створення ігор, мобільних додатків та основи цифрової безпеки.

У середніх навчальних закладах учні засвоюють програмування, кібербезпеку, тривимірну графіку та робототехніку, що сприяє глибшому розумінню ІТ-галузі та допомагає визначитися з кар'єрними пріоритетами.

В Естонії функціонує національна ініціатива "Технології та інновації", яка зобов'язує впровадження технологій у початкову освіту. Реформи в естонській освітній системі здобули таку популярність, що англомовні медіа публікували заголовки про те, що Естонія почала навчати програмуванню всіх учнів з першого класу.

Започаткована 28 років тому програма продовжилася в одній із стратегічних цілей освіти "Навчання протягом усього життя", де звичайні громадяни також отримали доступ до освітніх курсів щодо інформаційно-комунікаційних технологій.

Інвестиції в освіту дають результати. У 2022 році за результатами дослідження міжнародної програми оцінювання якості освіти (PISA) знання та навички 15-річних естонських підлітків є найкращими в Європі та входять до вісімки у світі.

Серед європейських держав Естонія займає лідируючі позиції з математичної грамотності, поділяючи перше-друге місця зі Швейцарією. Вона також є першою за рівнем природничо-наукової грамотності та ділить перше-друге місця з Ірландією з читацької грамотності.

У 2003 році два бізнесмени зі Швеції та Данії разом з групою естонських програмістів представили світові інноваційний продукт, що докорінно змінив концепцію онлайн-комунікації.

Можливість безкоштовного здійснення голосових і відеодзвінків зробила Skype неймовірно популярним. У 2005 році компанія Ebay придбала Skype Technologies за 2,6 мільярда доларів. Skype став першим естонським "єдинорогом" і яскравим прикладом успішних іноземних інвестицій у стартап-екосистему.

"Досягнення Естонії як впливової стартап-екосистеми тісно пов'язані з успіхом Skype - їхнього першого "єдинорога". Skype став стимулом для усвідомлення, що невелика держава здатна розробляти технічні продукти світового масштабу," - зазначає Тетяна Ладанова, координаторка платформи TRMNL4 ІТ-компанії Genesis.

Підприємці усвідомили, що навіть у невеликій державі можливо створити успішну міжнародну компанію. Ба більше, внутрішній ринок країн Балтії був настільки обмеженим, що зосереджувати всі зусилля на ньому при розробці стартапу виявилося недоцільним.

Естонія вирізняється тим, що в ній практично немає локального ринку. Стартапи змушені орієнтуватися на міжнародну арену з самого початку, що відкриває для них ширші перспективи для зростання. Як приклад, компанія Bolt була заснована після появи українського Uklon.

Святослав Святненко, засновник і генеральний директор INNOV8, центру інновацій та підприємництва, а також очільник венчурної програми Mission Possible, зазначає: "Bolt концентрувався на міжнародних ринках, демонстрував швидке зростання і вже готовий до можливого IPO".

Більше того, Skype не просто надихнув, а й значно збагатив чимало людей. Так звана "Skype-мафія" складається з колишніх співробітників компанії, які після успішного продажу компанії Ebay накопичили достатньо капіталу для самостійного фінансування нових стартапів.

"У Skype працювали понад тисячу людей. Вони знають, що потрібно для створення глобального бізнесу. У них з'явилися гроші, які вони або заробили завдяки високооплачуваній роботі в компанії, або отримали після продажу фірми", - зазначав один з перших співробітників Skype Хінрікус.

У 2011 році Хінрікус спільно з партнером Кяерманном заснували стартап для міжнародних грошових переказів під назвою TransferWise, який у 2021 році був перейменований на Wise. Цей проєкт став одним з найуспішніших стартапів, заснованих в Естонії. Через три роки після заснування, компанія отримала інвестиції в розмірі 58 мільйонів доларів від фонду Andreessen Horowitz. Крім того, венчурна компанія Sequoia Capital оцінила активи стартапу в 1 мільярд доларів, зробивши його третім "єдинорогом" в історії Естонії.

Завдяки Skype Естонія отримала десятки підприємців, які активно шукали нові ідеї та таланти. Протягом останніх чотирьох років в Естонії з'явилося ще п'ять "єдинорогів", що робить її лідером серед країн ЄС за кількістю стартапів з оцінкою понад 1 мільярд доларів.

Виникнення "єдинорогів" спричинило вибух ентузіазму серед підприємницької спільноти. Як бізнес, так і уряд усвідомлювали, що для досягнення успіху кожного нового стартапу знадобляться суттєві фінансові вкладення.

У державі виникло безліч інкубаторів для молодих засновників бізнесу. Численні програми готові надати підтримку підприємцям, чиї ідеї можуть перетворитися на нові досягнення в естонській стартап-екосистемі. Втім, тільки деякі з цих програм здобули належний авторитет.

"Серед акселераційних програм виділяється StartupWiseGuys (SWG), яка змогла працювати за межами Естонії і залучати міжнародних фаундерів. Акселератор існує 14 років і має величезний досвід. Фахівці програми знають, чому стартапи закриваються, чому зростають і як їм у цьому допомогти", - зазначає Святненко.

За роки існування через ці акселератори пройшли сотні стартапів на різних етапах розвитку. У портфоліо SWG є такі проекти, як сервіс Bolt, який у 2018 році залучив понад 175 мільйонів доларів, ставши четвертим "єдинорогом" Естонії. Цей стартап активно просувається на міжнародному ринку як естонська компанія та ділиться своїм досвідом з молодими підприємцями.

"В Естонії сформувалася багата культура підприємництва та обміну знаннями. Відомі компанії-"єдинороги" Wise, Bolt та Playtech активно діляться своїм досвідом і ресурсами з іншими, сприяючи розвитку нових підприємств. Вони беруть участь у різних інкубаційних та акселераційних програмах, виступають у ролі радників (едвайзерів) і першопочаткових інвесторів для новостворених бізнесів," - зазначає Ладанова.

Святненко зазначає, що в країні існує потужна спільнота підприємців та інвесторів, включаючи бізнес-янголів. Інвестиційна сфера багата як на місцеві, так і на міжнародні венчурні фонди. Вражаюче, що 94% венчурного капіталу в Естонії приходять із-за кордону.

Однією з характерних рис естонських підприємців є унікальний підхід до інвестицій, відмінний від колег з ЄС та США. В умовах обмеженого людського ресурсу в країні, команди прагнуть максимально оптимізувати свою роботу для підвищення ефективності.

Естонські засновники стартапів не бояться можливих початкових невдач. Як зазначав Вілліг, естонські компанії, не отримавши необхідного фінансування, продовжують функціонувати та вдосконалюватися, зберігаючи впевненість у своєму успіху, навіть протягом п'яти років.

Під час реформування освітньої системи уряд активно просував цифровізацію державного управління. У 2000 році Естонія перейшла від паперових документів до електронного кабінету для депутатів, що дозволило скоротити тривалість парламентських сесій з 4 годин до 30 хвилин. Згодом було запроваджено цифровий підпис (у 2002 році), електронні вибори (у 2005 році) та електронну систему охорони здоров'я (у 2008 році).

Після успіху Skype уряд спільно з приватним сектором активно створював сприятливе середовище для стартапів. Регулярно проводилися "круглі столи" з урядовцями, що дозволяло швидко вирішувати проблеми індустрії.

Однією з таких у середині "нульових" стала критична нестача талантів у країні з населенням 1,3 млн. Розв'язала це питання місцева стартап-віза, яка дозволила засновникам з країн, що не входять у ЄС, розвивати стартапи в Естонії.

У 2014 році влада Естонії також ініціювала програму електронного резидентства, за якою засновники стартапів можуть отримати віртуальне естонське громадянство і легалізувати свій бізнес у країні, навіть не проживаючи там.

Е-резидентство суттєво полегшує життя підприємцям, звільняючи їх від бюрократичних процедур, паперової роботи та географічних обмежень. Це не лише заощаджує час і гроші, але й полегшує торгівлю в Європейському Союзі.

Також, запуск бізнесу в Естонії в онлайн-форматі потребує всього одного дня, причому найважчим завданням може стати лише вибір назви для компанії", - зазначає координатор бізнес-розвитку естонської ініціативи E-Residency Сергій Жунаєв в інтерв'ю для ЕП.

Електронне резидентство перетворює Естонію на привабливий вибір серед країн ЄС для відкриття бізнесу. Засновники стартапів можуть керувати своїми підприємствами дистанційно, не потребуючи фізичної присутності в Таллінні, а також сплачувати податки та подавати звітність онлайн.

Від 2000 року Естонія запровадила ефективну та надійну електронну систему оподаткування. Її ключовими перевагами є легкість використання та відсутність корпоративного податку на реінвестований прибуток. Завдяки цьому місцевий стартап-сектор, де 30% засновників і співзасновників є e-резидентами, має можливість розвиватися надзвичайно швидкими темпами, зазначає Жунаєв.

Окрім цього, уряд сприяє розвитку стартапів через надання грантів і субсидій. Деякі з цих програм фінансуються Європейським Союзом, що створює додаткові вигоди для тих, хто бажає отримати е-резидентство.

В Естонії зареєстровано понад 116 тисяч електронних резидентів з різних країн світу, серед них понад 7 300 з України, які створили більше 2 500 компаній. Естонія надає українським підприємцям особливу підтримку через програму е-резидентства, дозволяючи повернути державні збори за умови, що вони подали заявку на е-резидентство та зареєстрували компанію протягом року, - повідомляє Жунаєв.