Операція в Курській області розвіяла уявлення про те, що Росія завжди перебуває в наступі, - зазначив Згурець.
Внаслідок операції ЗСУ в Курській області спостерігається зниження інтенсивності бойових дій на харківському напрямку та в районі Часового Яру.
Українські сили вдарили по військовій колоні росіян під Рильськом на Курщині. Повідомляється, що в колоні було 14 вантажівок, частина машин була завантажена особовим складом. Відомо про десятки російських загиблих. Загальна кількість загиблих може перевищувати сотню ворожих бійців. Це один з результатів ударів Збройних сил по ворожих резервах, які ворог почав підтягувати на Курщину.
З 6 серпня вже четверту добу триває добре спланована наступальна операція Збройних сил з тактичним розмахом, з потенціалом оперативних і стратегічних наслідків, яка, попри всі ризики, виглядає досить результативною. З урахуванням усіх обмежень, які є зараз в інформаційному просторі щодо висвітлення цієї наступальної операції Збройних сил, можна припустити, що ширина фронту вклинення в Курську область сягає близько 20 кілометрів, а глибина вклинення до 35 км. Наступ йде по трьох напрямках, хоча на мапі видно чотири напрямки.
Українські війська завершили операцію з охоплення та блокування Суджи, де оточено два російські батальйони. Наразі відбувається наступ у напрямку селища Мирне, розташованого на шляху до Курська від Суджи. На західному фланзі тривають бої та контроль над зоною населеного пункту Кореневе, де ворог намагається чинити опір. Ми спостерігаємо активні бої в селищі та навколо нього. Ймовірно, наші сили продовжать рух у бік Рильська, де завдано удару по російській колоні.
Центральний наступ -- просування на Льгов, де рух найбільш динамічний. Це місто на шляху до Курської АС. Вчора ми говорили про бойові дії на цьому напрямку поблизу Анастасівки, зараз це бойові дії поблизу селища Кромські Бики. До Льгова там 15 км, а потім, якщо вдасться вийти на трасу, то звідти на схід по дорозі близько 25 км до Курчатова, де розташована атомна електростанція Російської Федерації.
Впродовж чотирьох днів наступальних дій Збройні сили забезпечили панування на площі 400-420 км. Це більше, ніж за два місяці наступу минулого року на півдні. Проте ці 400 чи 220 км не означають, що Збройні сили повністю контролюють цю площу, бо зараз у Курській області немає суцільної лінії фронту. Йде маневрова війна, де мобільні групи Збройних сил на бронетехніці швидко пересуваються по дорогах, не затримуючись у населених пунктах. Хоча було відео, де наші БТР і Strайкери забезпечують швидкий хід по замінованих полях. Тобто практика проведення таких штурмових дій відпрацьована і дає потужні результати. Цілі і мета цих дій наших мобільних підрозділів, які діють на Курщині, цілком очевидні. Це знищення бойового потенціалу противника, живої сили, техніки, що відбувається, включно зі значною кількістю полонених, які зараз потрапляють до Збройних сил. Сковуючих боїв з боку противника немає, бо чотири дні пройшли, а ворог ще збирається перекидати сюди свої сили, але використовує для контрударів головно "Ланцети" і навіть "Іскандери". Є відео ударів "Іскандерами" по нашій техніці, що говорить про імпульсивну реакцію, адже використовувати такий засіб для ураження бронетехніки недоречно. Авіація, до речі, не використовується достатньо активно. Росіяни ймовірно побоюються української системи ППО.
Оперативною метою є змусити Росію перекинути частину своїх сил та резервів до району Курська, що вже відбувається. Окрім "вагнерівців", туди направляється бригада "П'ятнашка", яка раніше діяла під Часовим Яром. Також надходять відомості про перекидання сил ворога з харківського напрямку. Примітно, що на харківському напрямку і поблизу Часового Яру спостерігається певне стишення бойових дій, навіть активність авіації зменшилася. Це свідчить, що операція має опосередкований вплив на ці напрямки, де діє противник. Щодо стратегічних ефектів, то вони є домінуючими в цій історії. Це спроба уповільнити або зупинити російський наступальний імпульс, перебрати ініціативу на певних ділянках, що є надзвичайно важливим. Ця операція демонструє здатність військового керівництва і злагоджених підрозділів Збройних сил проводити нелінійні, асиметричні військові дії.
Ця акція вписується в нову стратегію війни на виснаження. Довгий час вважалося, що росіяни мають більше техніки та особового складу, що давало їм перевагу в такій війні. Але тепер ми бачимо, що в умовах формування резервів, підготовки кадрів і фортифікації важливі й інші дії, здатні шокувати противника і досягти успіхів там, де він найменше цього очікує. Потрібно діяти так, щоб подавити бойовий дух ворога, підірвати його почуття безпеки і зміцнити моральний дух нашого суспільства та Збройних сил, що ця операція може продемонструвати. Однак, залишається питання, чи буде ця ризикована операція великим успіхом чи великою помилкою, як передбачають деякі експерти.
Операція зруйнувала міф про те, що Росія завжди в наступі. Зараз ситуація змінюється, і, як на мене, в найближчій перспективі ми будемо утримувати цей плацдарм. Для цього є передумови географічні, є можливості там закріпитися. Але щоб його утримувати, ми зараз будемо реалізовувати концепцію, яка чимось нагадує натівські комбіновані операції, коли ворога будуть вражати за допомогою далекобійних засобів ураження там, де він спробує накопичити сили для наступу на цю ділянку.
Другий компонент — забезпечення захисту наших військ за допомогою систем протиповітряної оборони. Це виклик не з легких, проте ці дві складові — далекобійні засоби ураження та захист за допомогою ППО — можуть перетворити цей плацдарм на зону, де будуть знищуватися сили противника, що наближаються. Зрештою, це створюватиме подальші стратегічні та навіть політичні ефекти, корисні під час перемовин з противником або без них. Утримання цієї території стане суттєвим дестабілізуючим фактором для ворога, змушуючи його перекидати сили та резерви з інших напрямків. Якщо кількість сил противника буде надмірною, існує можливість відступити з цієї ділянки, оскільки стратегічний ефект цих заходів вже впливає на інші частини фронту. Це також створює суспільно-політичний резонанс, який є важливим на цьому етапі бойових дій. Особливості операції в Курщині включали використання засобів порушення систем зв'язку та застосування українськими військами систем електронної боротьби.
Анатолій Храпчинський, заступник Генерального директора компанії, що спеціалізується на радіоелектронній боротьбі, як авіаційний експерт проаналізував ситуацію в Курській області, враховуючи застосування засобів РЕБ.
"На мою думку, тут можна говорити про координацію та синергію, коли використання дронів у поєднанні з власними засобами радіоелектронної боротьби унеможливлює застосування ударних дронів ворогом. Ми спостерігаємо ефективне поєднання і взаємодію між засобами повітряними, тобто БПЛА, і засобами радіоелектронної боротьби", - підкреслив він.
Компанія славиться розробкою широкого спектру засобів радіоелектронної боротьби. Храпчинський визначив, які саме засоби РЕБ нині є найбільш затребуваними серед наших військових та силових структур.
Храпчинський зазначив, що на даному етапі військових найбільше цікавлять засоби індивідуального захисту, зокрема ті, які можна встановити на транспортні засоби або поруч із об'єктами для захисту від ударних fpv-дронів. Наступний етап, який активно розвивається, включає великі системи, здатні діяти на значних відстанях і пригнічувати різні можливості, від простого радіозв'язку до складних дронів, які можуть літати на великих дистанціях і функціонувати навіть у присутності засобів радіоелектронної боротьби. Основною метою є інтеграція всіх засобів в єдину систему, що забезпечувала б ефективний захист, виявлення та придушення ворожих загроз.
За його словами, засоби тактичного рівня, які можна покласти в окоп або встановити на машину, то є рішення, яке вмикається за рахунок додаткових систем виявлення. Великі системи, які можуть працювати на відстані до 35 км, вже мають рішення, що дозволяють автоматично відпрацьовувати по повітряних цілях. Це означає, що ми виявили і одразу ж пригнітили можливості, наприклад, цього БПЛА чи іншого повітряного об'єкту.
"Ці системи здатні протистояти балістичним ракетам, звичайним ракетам та керованим авіабомбам, знижуючи їх ефективність. Для цього потрібно додатково інтегрувати класичні радіолокаційні системи, що дають змогу виявляти будь-які повітряні об'єкти", - зазначив він.
Отже, компанія створила систему, здатну виявляти ворожі безпілотники та одночасно нейтралізувати їх. Це рішення може бути надане не лише Збройним силам, але й критично важливим об'єктам інфраструктури, що знизить точність ударних дронів. Продукт вже пройшов випробування, підтвердив свої технічні характеристики та наразі перебуває на стадії кодифікації. У майбутньому він, ймовірно, отримає стандартизацію НАТО, що дозволить його закупівлю різними силовими структурами.
Можливості нашого підприємства дозволяють виготовляти ці системи у кількостях від десятків до сотень одиниць на рік, залежно від прогнозованих замовлень. "Ми також знайшли своє місце у класичній радіолокації, що дає змогу виявляти будь-які повітряні об'єкти не тільки завдяки радіосигналам, але й за допомогою традиційних методів. Важливо зазначити, що виробництво активно розширюється, і ми освоюємо нові перспективні напрями. Наприклад, зараз ми співпрацюємо з однією відомою європейською компанією, що спеціалізується на радіолокації, для створення спільного продукту з виявлення повітряних цілей", – повідомив Храпчинський.
Компанія застосовує не тільки радіотехнічну розвідку для виявлення повітряних цілей, а й використовує традиційну радіолокацію. Вони розробляють окрему радіолокаційну станцію (РЛС), яка потім інтегрується з системами для нейтралізації ворожих безпілотників. Ця РЛС оснащена повним програмним забезпеченням, що дозволяє підключати до комплексу засоби ураження.
Авіаексперт пояснив, які цілі можна виявити за допомогою новітньої РЛС: "Якщо ми говоримо, наприклад, про Mavic, то так, ми зможемо його виявити. Так само ми зможемо бачити FPV-дрон, все залежить від дистанції. Приміром, дрон ударного типу Shahed ми зможемо зафіксувати на відстані приблизно 30 км, так само як і Orlan. Тому тут вже можна буде визначати, чи будемо ми використовувати засоби радіоелектронної боротьби, чи залучати засоби ураження, такі як ті ж fpv-дрони".
"Коли ми говоримо про дистанцію в 30 км, маємо на увазі низьковисотне радіолокаційне поле, яке активно використовує противник. Вони намагаються знизити висоту польоту ракет і підняти ударні дрони, хоча спочатку росіяни застосовували низькі висоти для прольоту тих самих Shahed. Тому, коли говоримо про 30 км, враховуємо малий розмір цілей, географію місцевості та інші фактори, що створюють певні обмеження. Традиційні радіолокаційні системи можуть виявляти повітряні цілі на висоті від 500 м і на відстанях до 600 км. У цьому випадку ми говоримо про низьковисотне радіолокаційне поле, яке може перекриватися залежно від рельєфу, адже є будівлі, гори, пагорби, річкові долини, що зменшує наші можливості до ста кілометрів. Тобто, для захисту об'єкта потрібно більше засобів, щоб забезпечити можливість бачити будь-яку ціль", - зазначив він.
Противник починає використовувати FPV-дрони на інших частотах, переходячи до низькочастотних діапазонів. У зв'язку з цим, засоби радіоелектронної боротьби, зокрема рушниці, які раніше закуповувалися у великих кількостях, тепер неефективні. Компанія, що спеціалізується на виробництві рушниць і антидронових систем, адаптується до цих нових викликів.
"Ми вже тривалий час розробляємо модульну систему, яка дає можливість оперативно змінювати діапазон і замінювати його на інший. Нова версія нашого генератора, який ми проектуємо та виготовляємо самостійно, забезпечує зміну робочого діапазону частот завдяки програмному забезпеченню, яке встановлене на мобільному телефоні. Іншими словами, ми говоримо про широкосмуговий генератор, здатний створювати інтерференцію на різних частотах. Наприклад, якщо противник змінить свої частоти, це не створить загрози, і не буде необхідності відправляти обладнання виробнику для фізичної модифікації. Достатньо буде просто змінити частоти на програмному рівні", - зазначив Храпчинський.
