Відкриті дані в "розумному місті": уроки Барселони для Харкова

Фото: Кабмін Що таке "розумне місто" й чим воно відрізняється від "традиційного"

Основна ціль концепції "розумного міста" полягає в оптимізації управління міськими ресурсами та створенні комфортного й зручного середовища для жителів завдяки застосуванню відкритих даних і цифрових технологій. Ще в середині 1990-х років американська компанія "Urban Strategies" першою запропонувала використовувати інформаційні технології для керування міськими системами. Подальший швидкий розвиток цифрових технологій спричинив виникнення на початку 2000-х років ідеї "розумного міста". Ця концепція включає два ключові аспекти: по-перше, нову модель управління, що інтегрує всі зацікавлені сторони та сприяє активній участі громадян у прийнятті рішень, розробці програм і впровадженні інноваційних проектів; по-друге, використання відкритих даних і цифрових технологій для підвищення ефективності управління міськими ресурсами, покращення сервісів та якості життя мешканців.

Головна відмінність "розумного міста" від "традиційного" полягає в тому, що розвиток та управління містом здійснюється з урахуванням інтересів громадян. Містяни стають активними учасниками міського управлінського процесу, ініціюють інновації, розробляють нові міські сервіси та втілюють свої ідеї. Ролі та функціонал міської влади змінюються кардинально. Муніципалітети переходять від закритого, паперового управління містом до прозорого завдяки публікації великих масивів відкритих даних. Міські ради активно використовують різноманітні канали зворотного зв'язку з громадянами та впроваджують інтелектуальні системи управління міськими послугами. Основними завданнями міської влади, окрім залучення мешканців до партнерського управління, стають підтримка інновацій та розвиток підприємництва, розробка та реалізація політик сталого розвитку.

Ключові характеристики "інтелектуального міста":

* Наявність великих масивів відкритих даних, що підвищують транспарентність міської влади та дозволяють містянам створювати нові сервіси й додатки;

Запровадження численних платформ для залучення мешканців до прийняття рішень, що сприяє партнерському управлінню міськими питаннями;

Збільшення ефективності використання міських ресурсів через інтеграцію розумних систем управління енергоспоживанням, водопостачанням, транспортною інфраструктурою, відходами та іншими послугами міста.

Запровадження новітніх технологій, таких як Інтернет речей (IoT), штучний інтелект (AI), блокчейн, сенсори та мережеві системи, дозволяє здійснювати збір, аналіз та використання даних у реальному часі.

Спрямованість на сталий розвиток, особливо на екологічну стабільність, включає реалізацію ініціатив для зниження викидів, використання відновлюваних джерел енергії, а також підтримку та розширення зелених зон.

Світові лідери у впровадженні концепції "розумного міста" включають Барселону, Сеул, Сінгапур, Токіо, Амстердам, Гельсінкі, Берлін, Копенгаген, Лондон та Дублін. Початкові етапи цього процесу були зосереджені на: 1) створенні відкритих даних щодо бюджетів, витрат, проектів та результатів діяльності міської влади (Big Data), 2) вдосконаленні місцевої нормативної бази для активного залучення мешканців до прийняття рішень, 3) значному збільшенні кількості платформ та сервісів для громадської участі. Незабаром, разом із розширенням відкритих баз даних, міські ради у співпраці з бізнесом та громадськістю започаткували перші проекти з використанням відкритих даних, спрямовані на підвищення енергоефективності та покращення транспортного сервісу. Наступним етапом стало впровадження додатків і сервісів, розроблених містянами на основі відкритих даних. Це стало потужним стимулом для міської влади продовжувати шукати способи для активнішого залучення громадськості до розробки проектів для розвитку "розумних міст" з використанням відкритих даних.

Збірний досвід "розумних міст" дає можливість виділити найбільш поширені інструменти, які міські ради застосовують для залучення громадян до розробки і впровадження проектів з використанням відкритих даних:

Міські адміністрації систематично організовують публічні слухання, консультаційні зустрічі, форуми, семінари та різноманітні заходи для обговорення планів розвитку міських територій, інфраструктурних проектів, новітніх технологій та ініціатив.

* Різноманітні веб-платформи та мобільні додатки, які дають можливості містянам брати участь у процесі прийняття рішень, голосувати за проекти, залишати відгуки та власні пропозиції;

Надання доступу до всіх масивів відкритих даних та API, спрямоване на підтримку розробки нових сервісів для всіх зацікавлених сторін.

* Створюють інкубатори для підтримки ініціатив і стартапів підприємців та активних містян, які працюють над проектами, що використовують відкриті дані для розвитку міської інфраструктури;

Регулярно влаштовують та здійснюють хакатони, змагання, конкурси й виставки, де учасники демонструють свої інноваційні проекти, створені на основі відкритих даних.

* Активно залучають місцеві заклади освіти, передусім, університети, громадські організації до розробки і впровадження спільних проектів для покращення якості міських послуг і сервісів;

Запроваджують освітні ініціативи, організовують курси, семінари та тренінги, на яких навчають застосовувати відкриті дані та сучасні технології для розробки проектів і створення інноваційних додатків і сервісів.

Барселона: відкрита та інтелектуальна

Міська рада Барселони, в межах проекту "Smart City Barcelona", ще на початку 2000-х років активно впроваджувала інноваційні технології для управління міськими системами та започаткувала кілька ініціатив із використанням відкритих даних. Цьому передувала значна робота по залученню громадян до спільного управління. Перші інфраструктурні проекти були орієнтовані на підвищення енергоефективності та покращення транспортного управління, оскільки ці питання є надзвичайно важливими для великого міста. З 2012 року для управління цими системами почали застосовувати інтернет речей, встановлюючи інтелектуальні датчики для керування освітленням і паркуванням, а також для покращення транспортної мобільності.

Це швидко принесло значні позитивні результати. Зокрема, встановлення датчиків для вуличного освітлення з LED-технологією дозволило скоротити споживання електроенергії на 30% і зекономити понад 37 мільйонів доларів США щорічно. Наразі в місті функціонує система "Smart Lighting", яка не тільки регулює вуличне освітлення, але й інтегрується з іншими програмними платформами, такими як управління дорожнім рухом і погодними системами. З часом інтелектуальні системи та датчики почали встановлювати для керування службами утилізації відходів і збору даних про якість повітря. Наприклад, вже діє додаток "CleanSpot", який полегшує пошук спеціалізованих контейнерів для нетрадиційних відходів, таких як батарейки, електроприлади, лампочки тощо.

У 2011 році міська рада Барселони запустила ініціативу з перетворення міста в "розумне". Одним із першочергових заходів стало розширення обсягу відкритих даних і створення спеціалізованого веб-порталу для їх розміщення. Наразі на цьому порталі доступні 568 наборів відкритих даних, згрупованих за тематичними категоріями.

Інформація взята з ресурсу відкритих даних міста Барселона.

Для інформування громадськості про ініціативи з розвитку "розумного міста" міська рада Барселони запустила спеціальний інтерактивний веб-портал. На цьому сайті систематизовано детальні відомості про всі проекти, що реалізуються з 2019 року, та поточні пропозиції, розподілені за п'ятьма ключовими напрямками. Для більшої наочності ресурс містить інтерактивні карти з докладним аналізом запропонованих проектів.

Із використанням відкритих даних місцеві ентузіасти-фахівці розробили програми, які покращують використання громадського транспорту, дозволяють зручно комбінувати різні його види для пересування містом.

Джерело: програма "Barcelona Metro Bus Rodalies Bici", карта "Bicing"

У 2023-24 роках відбувся конкурсний відбір і було профінансовано чимало нових пілотних проектів, спрямованих на вирішення міських проблем. Однією з таких проблем стала висока кількість ДТП за участю мотоциклів (Барселона є одним з європейських міст з найбільшою кількістю мотоциклів, і у 2022 році 33% ДТП відбулися за їх участю, причому 86% цих аварій спричинили серйозні травми). У зв'язку з цим міська влада оголосила конкурс проектів, орієнтованих на зниження кількості ДТП за участю мотоциклів, і виділила на них 200 тисяч євро. Переможцями стали два проекти, які вже впроваджуються. Щоб підвищити ефективність автобусної мережі та забезпечити пасажирам можливість отримувати інформацію про автобуси в режимі реального часу, а водіям – бачити, наскільки заповнені зупинки та смуги руху, також тестуються два проекти.

Барселонська концепція "розумного міста" з акцентом на відкриті дані здобула міжнародне визнання. Аналіз її розробки та впровадження дозволив експертам створити важливі рекомендації для тих, хто планує реалізувати проект "розумного міста". У списку з десяти концепцій, на які слід орієнтуватися при розробці відповідної стратегії та проекту, фахівці наголошують на ключовій важливості переходу до партнерської моделі управління містом з активним залученням усіх зацікавлених сторін. Громадян необхідно не тільки включати в управлінський процес і надавати їм можливість брати участь у розробці міських проектів з використанням відкритих даних, а й навчати цьому. Основна теза авторів рекомендацій - "немає розумного міста без розумних громадян". Таким чином, новітні технології та відкриті дані експерти розглядають як інструмент для перетворення енергії та здібностей громадян у проекти розвитку "розумних міст".

Заключення та поради

Зростаюча кількість проблем, з якими стикається міська влада під час розвитку інфраструктури та систем життєзабезпечення, вимагає пошуку новаторських рішень. Багато європейських мегаполісів вже знайшли відповідь - надання великих масивів відкритих даних і стимулювання всіх зацікавлених сторін, особливо мешканців та бізнесу, до їх використання. Барселона є одним із міст, яке успішно продемонструвало дієвість цього підходу на практиці.

Інтегральною складовою концепції "розумного міста" є співпраця з громадянами, яка залучає їх до процесів прийняття рішень, розробки та реалізації міських проектів. Початковим кроком до створення "розумного міста" повинна стати суттєва реформа нормативної бази міського самоврядування та всієї управлінської моделі для підвищення громадської участі. Саме так починали в Барселоні. Паралельно міська рада зосередилася на формуванні ефективної інформаційної бази, що не лише забезпечує прозорість влади, але й сприяє залученню громадськості та бізнесу до розробки інноваційних проектів і послуг. Набори відкритих даних у доступних форматах та систематизованій формі були оперативно розміщені та регулярно оновлюються на спеціалізованому сайті відкритих даних Барселони. Сьогодні ці дані активно використовуються для залучення мешканців Барселони до участі в управлінні містом і його ресурсами, а також для розробки нових послуг і сервісів.

Харків має стати "розумним містом". Не лише тому, що це сучасний стратегічний напрям розвитку великих міст, а й тому, що цього вимагають потреби післявоєнної відбудови. Розбита міська інфраструктура, жорсткий дефіцит ресурсів, необхідність створення привабливих умов для повернення десятків тисяч харків'ян і студентської молоді - все це вимагає нових інноваційних рішень, технологій і сервісів та залучення до їх розробки, передусім, самих містян.

Сучасні стартові умови для розвитку Харкова в напрямі "розумного міста" включають як значні можливості й позитивні стимули, так і серйозні перешкоди. Серед перших можна виділити об'єктивну потребу в енергоефективних та інноваційних технологіях, що здатні значно покращити якість життя в місті. Додатково, існує великий та доступний світовий досвід у розробці таких технологій із застосуванням відкритих даних. Також Харків має значний місцевий інтелектуальний, науковий і підприємницький потенціал, який необхідно активізувати й залучити, зокрема, через перспективу створення "розумного міста".

Проте головною перепоною на шляху до "відкритого" й "розумного" Харкова є замкнутість і непрозорість міської влади, поточна відсутність базових умов для розширення громадської участі в управлінні міськими справами. Наявна місцева нормативна база забезпечує лише символічно-імітаційне залучення харків'ян, відповідно, й набір сервісів для громадської участі на сайті міської ради - в межах строгого мінімалізму. Надання інформації на тому ж сайті мало відповідає вимогам щодо систематизованості, своєчасності й актуальності, доступності й зручності пошуку. Все це вказує на відсутність у міської влади політичної волі до збільшення рівня відкритості й формування партнерської моделі управління. Також вкрай низьким виглядає рівень інформаційної компетентності міської влади, зокрема, в питаннях підготовки й надання інформації громаді.

Барселона є яскравим прикладом "відкритого й розумного міста", показуючи, як можна досягти цього статусу. Вона слугує гідним прикладом для Харкова. Враховуючи досвід Барселони, для Харкова в сучасних умовах можна виділити такі рекомендації:

Сформулювати індивідуальний план відновлення та перспективного розвитку Харкова, орієнтуючись на концепцію "відкритого та інтелектуального міста".

У контексті цієї стратегії варто окреслити напрями створення масивів відкритих даних: а) для забезпечення прозорості та підзвітності міської адміністрації, б) для активного залучення мешканців до управління міськими справами та участі в розробці програм і сервісів для "розумного міста".

Суттєво покращити нормативно-правову базу Харківської міської громади з метою створення партнерської моделі управління.

* Привести у робочий стан харківський портал відкритих даних. Створити й систематизувати каталоги та набори відкритих даних за зразком барселонського сайту, але поки що з урахуванням об'єктивних обмежень для відкритості даних під час війни.

Організувати вдосконалення компетенцій працівників Харківської міської ради, відповідальних за наповнення вебресурсів, включаючи міський портал відкритих даних.

Організувати просвітницько-інформаційну кампанію для представників міської влади та мешканців Харкова, спрямовану на пояснення можливостей застосування відкритих даних для вдосконалення функціонування міських систем життєзабезпечення та залучення громадян до розробки нових програм і сервісів. У межах цієї ініціативи створити на міському порталі відкритих даних спеціальний розділ, де буде представлена інформація про найкращі практики великих міст щодо використання відкритих даних.

Цей матеріал створено в рамках проекту "Сприяння громадському контролю та залученню в місцеві політичні процеси", що реалізується за фінансової підтримки Національного фонду на підтримку демократії (NED). Вміст публікації не обов'язково відображає позицію NED і є виключною відповідальністю Аналітичного центру "Обсерваторія демократії".